View Static Version
Loading

Іван Котляревський жив у століття, коли Україна позбулася останніх атрибутів державного суверенітету. Руйнування 1775 року Запорозької Січі засвідчило марність будь-яких надій на порозуміння з Росією. Котляревський вирішив протистояти руїнницьким обставинам, звернувшись до невичерпного живого мовного джерела. Він береться писати про козацьку минувшину, переборюючи гірку певність, що, може, творить пам'ятник навіки втраченій батьківщині.

«Енеїда» — перша ластівка українського національного відродження

С. Єфремов

Тема і фабула поеми Котляревського запозичені в античного поета Вергілія — мандри Енея після руйнування Трої до далекої латинської землі. Однак, зберігаючи "класичний маршрут", український автор зміщує ідейні акценти, переінакшує основну думку.

Перше неповне видання “Енеїди” Івана Котляревського побачило світ у 1809 році, за фінансової підтримки Семена Кочубея. У цьому виданні на окремій сторінці було вміщено повідомлення від автора:

“Энеида, на малороссийский язык мною переложенная, в 1798 и 1808 годах была напечатана без моего ведома и согласия. Она досталась господам издателям со многими ошибками и опущениями, случившимися от переписки, а сверх того и издававшие в ней по-своему многое переделали и почти испорченную выпустили под моим именем”.

Повністю «Енеїда» вийшла в світ після смерті Котляревського, в 1842 році.

З висоти нашого часу подія сприймається як свідчення початку нової доби: зародження нової української літератури і українського національного відродження.

З появою «Енеїди» забуте і закинене під сільську покрівлю слово, наче фенікс з попелу, воскресло знову.

М. Коцюбинський

Створивши "Енеїду", Котляревський здійснює своєрідну інверсію, в якій античні персонажі носять вишиванки, п`ють горілку з перцем і танцюють гопака.

Не останню роль у творенні міфу української "Енеїди" відіграла її інтерпретація у візуальному мистецтві, театрі, музиці, кінематографі.

“Енеїда” в ілюстраціях:

Поема надихнула композиторів на створення музичних творів: Микола Лисенко створив оперу "Енеїда" , Ярослав Лопатинський — оперу "Еней на мандрівці".

2017 року Національний художній музей України представив масштабний міждисциплінарний «Проект Енеїда» — виставка, що акумулювала близько 200 визначних артефактів: ілюстрації, станковий живопис і графіку, театральні афіші, мультиплікацію, фото- та відеоматеріали, книжкові видання, які стосуються візуальних образів поеми Івана Котляревського з приватних колекцій та 11 музеїв України.

Багато дослідників творчості Котляревського, аналізуючи "Енеїду", одностайно підкреслювали реалістичне зображення в ній життя українського народу, сатиричне викриття вад кріпосницького суспільства, гуманістичні та патріотичні ідеї, незрівнянний гумор і високу художню майстерність.

Оспівуючи кращі національні традиції, стверджені історичним досвідом народу, поет закликає самовіддано любити Вітчизну, пройнятися життєдайним почуттям служіння їй. Любов до Батьківщини кличе на подвиг, пробуджує високі почуття.

NextPrevious