Іван Котляревський жив у століття, коли Україна позбулася останніх атрибутів державного суверенітету. Руйнування 1775 року Запорозької Січі засвідчило марність будь-яких надій на порозуміння з Росією. Котляревський вирішив протистояти руїнницьким обставинам, звернувшись до невичерпного живого мовного джерела. Він береться писати про козацьку минувшину, переборюючи гірку певність, що, може, творить пам'ятник навіки втраченій батьківщині.
«Енеїда» — перша ластівка українського національного відродження
С. Єфремов
Тема і фабула поеми Котляревського запозичені в античного поета Вергілія — мандри Енея після руйнування Трої до далекої латинської землі. Однак, зберігаючи "класичний маршрут", український автор зміщує ідейні акценти, переінакшує основну думку.
Перше неповне видання “Енеїди” Івана Котляревського побачило світ у 1809 році, за фінансової підтримки Семена Кочубея. У цьому виданні на окремій сторінці було вміщено повідомлення від автора:
“Энеида, на малороссийский язык мною переложенная, в 1798 и 1808 годах была напечатана без моего ведома и согласия. Она досталась господам издателям со многими ошибками и опущениями, случившимися от переписки, а сверх того и издававшие в ней по-своему многое переделали и почти испорченную выпустили под моим именем”.
Повністю «Енеїда» вийшла в світ після смерті Котляревського, в 1842 році.
З висоти нашого часу подія сприймається як свідчення початку нової доби: зародження нової української літератури і українського національного відродження.
З появою «Енеїди» забуте і закинене під сільську покрівлю слово, наче фенікс з попелу, воскресло знову.
М. Коцюбинський
Створивши "Енеїду", Котляревський здійснює своєрідну інверсію, в якій античні персонажі носять вишиванки, п`ють горілку з перцем і танцюють гопака.
Не останню роль у творенні міфу української "Енеїди" відіграла її інтерпретація у візуальному мистецтві, театрі, музиці, кінематографі.
“Енеїда” в ілюстраціях:
Поема надихнула композиторів на створення музичних творів: Микола Лисенко створив оперу "Енеїда" , Ярослав Лопатинський — оперу "Еней на мандрівці".
2017 року Національний художній музей України представив масштабний міждисциплінарний «Проект Енеїда» — виставка, що акумулювала близько 200 визначних артефактів: ілюстрації, станковий живопис і графіку, театральні афіші, мультиплікацію, фото- та відеоматеріали, книжкові видання, які стосуються візуальних образів поеми Івана Котляревського з приватних колекцій та 11 музеїв України.
Багато дослідників творчості Котляревського, аналізуючи "Енеїду", одностайно підкреслювали реалістичне зображення в ній життя українського народу, сатиричне викриття вад кріпосницького суспільства, гуманістичні та патріотичні ідеї, незрівнянний гумор і високу художню майстерність.
Оспівуючи кращі національні традиції, стверджені історичним досвідом народу, поет закликає самовіддано любити Вітчизну, пройнятися життєдайним почуттям служіння їй. Любов до Батьківщини кличе на подвиг, пробуджує високі почуття.