Маленький портал от саме за це я люблю Запоріжжя
Я з дитинства любив мультики і книжки про Мауглі. Зрештою, не тільки я. Тому мені подобалося, коли тематику джунглів дуже урбанізують. Це коли з'являються назви типу "місто Джунглів", "кам'яний ліс" і т.п. І от це місто кам'яних джунглів - воно дуже непривітне для багатьох. В ньому я вдихаю дим викидів заводів, або перегар сусіда по маршрутці. Бачу бидло-водія у тій-же маршрутці, або мимоволі зупиняю погляда на набитих "мастях" на руках охоронця в АТБ. Але це місто можна любити вже за те, що воно відкривається тим, хто хоче відчути дух цього міста.
Багато моїх знайомих і так катаються на байдарках, тому, очевидно, це не для них) Я ж в цьому ламер, і це був перший досвід. Сідаєш на каяк біля великих будівельних кранів і перепливаєш Дніпро. Якщо ваше око ще хоче бачити трішки романтики і ви вірите в щось, типу "підказки", "знаки" чи "провідники", то таким у нас, десь на середині річки, стала чайка. Велика. Жирна. Дивилася вона на заводи і місто. Але відвертала голову і дивилася в бік плавнів. Люблю містику, тому повірив чайкі.
І от тут можна багато чого красивого побачити. Перш за все - це красива природа і не менш красиві образи. Невеличку затоку в самих плавнях не так просто і побачити. Якщо побачили - щасливчик. далі буде тільки цікавіше.
Тут от, крім того, що можна побачити червонокнижну рослинність, можна відчути весь фольклор природної краси Запоріжжя. Краси, яка ховається в затоці. За нею не видно побудованого, мов з конструктора ЛЕГО великого міста і його мурашиних проблем... зате можна відчути всю, я б сказав, гоголівщину. Насправді ж, дуже атмосферні дерева, які напів-під водою живуть, напів-тягнуться до сонця виглядають дуже по-українськи містично.
але раджу подивитися відео. Це більш атмосферно
Якщо ж ви вирішили поплити далі - це складніше. по-перше, дуже густа рослинність, по-друге - заблукати простіше простого. Але якщо ви вирішите, то бідьте готові в своїй уяві перестрибнути прямо з гологівських сюжетів про утопленицю до копполівських сюжетів про "Апокаліпсис сьогодні". Хто бачив цей фільм - зрозуміє. хто не бачив - раджу подивитися. Але отут Хортиця мені більше стала нагадувати В'єтнам, а Дніпро - Амазонку. Хоча я там і не був)
До чого це я все... точно. Якщо ви ще не зрозуміли, за що можна любити Запоріжжя - то ви для цього міста чужі. З цим містом так: "Якщо раз поп**дився - любов на все життя". Але якщо говорити яке навколо гівно, не бачачи жодного прекрасного проміня, то жодна краса цього міста для вас буде зачиненою і неіснуючою, як двері десь глибоко в свідомості. Як неіснуюча чайка, якої зовсім не було на нашому шляху)