Говорити багато про проблеми, які існують в навчальних закладах країни, не варто, адже і так все зрозуміло. Особливо тема благодійних внесків в школах - мало не щотижня висвітлюється на національних каналах. І начебто спроби реформувати систему є, але будь-яка система схильна до самозбереження, а тому, єдиним дієвим способом щось змінити - це змінити нас самих і наші погляди на деякі речі.
За 3 роки (2014-2016 рр) батьки "вклали" в українські школи майже 1 млрд грн (964 145 948 грн. - це лише те, що пройшло через бухгалтерію закладів і було враховано). Хоч деякі навчальні заклади і публікують звіти на сайтах, а також директори періодично звітують перед батьками на загальних зборах, тут все ж є багато (дуже багато) нюансів незадоволеності і побоювань з боку батьків - від недетальних звітів до "тиску" з боку адміністрації шкіл тих, хто не здає гроші або хто вимагає розширені звіти.
Ми зайнялися темою благодійних внесків в школах в 2015 році з тією метою, щоб створити механізм максимально прозорого отримання і використання благодійної допомоги школами Херсона, але з часом, наша діяльність стала ширшою, як географічно, так і концептуально.
Готовність батьків і їх побоювання
Навесні 2016 року у Херсоні ми розпочали проводити фокус-групи з батьками, чиї діти вчаться в Херсонських школах, для того, щоб виявити існуючі проблеми в навчальних закладах в сфері прозорості благодійних внесків.
Після серії фокус-груп з батьками, всю отриману інформацію можна тезисно представити так:
1. Існуючі проблеми і побоювання батьків:
- Батьки не розуміють, куди йдуть кошти - немає детального звіту від шкіл (а якщо звіт і є, то він "загальний");
- Батьки не розуміють на що саме здають кошти - немає конкретики (часто батьки "просто" здають гроші щомісяця до фонду школи та / або класу);
- У батьків є страх дублювати внески за те, що вже було придбано раніше / за рахунок держави;
- Батьки періодично стикаються з «публічною ганьбою» з боку адміністрацій шкіл, якщо вони не здали внески до фондів школи / класів. Це часто виражається «особливою» згадкою «боржників» на загальних батьківських зборах, вивішуванням списків «боржників» в публічному місці в школах, на їх сайтах. Це також відбивається на дітях - «ваші батьки не здали гроші, за це буде погана оцінка» і т.п.
- Наявність особистісного фактора - батьки не завжди готові вимагати від класних керівників детального звіту витрат благодійних коштів, «щоб не псувати відносини», адже «це в подальшому може негативно позначитися на їх дітях».
2. Однак батьки:
- Готові допомагати навчальним закладам фінансово, тому що розуміють, що держава не завжди може покрити всі потреби, а «дитині треба якось вчитися», «вчитися в належних умовах» і т.п.
- Готові здавати кошти на конкретні завдання, коли бачать на що йдуть гроші.
- Хотіли б максимально прибрати готівкові кошти.
- Хотіли б, щоб була максимальна прозорість на що і кому йдуть зібрані ними кошти.
- Хотіли б, щоб звітність по «їхнім грошам» була б доступною в будь-який час і в зручному форматі.
- Хотіли б брати участь у вирішенні питань - що є першочерговим для придбання, а що ні - за рахунок коштів, що вони здають.
- Хотіли б більше розуміти на що вже було виділено державою, оплачено меценатами, а на що все ж не вистачає ресурсів.
- Перший етап - прийняти той факт, що наразі державне фінансування поки не покриває всі потреби навчальних закладів (тут питання - не може чи не хоче? а також питання - чи ефективно використовуються кошти?),
- Другий етап - зробити процедуру збору і витрат благодійних коштів максимально прозорою,
- Третій етап - перекрити "батьківські" статті витрат державним фінансуванням.
До речі, що стосується "готовності" батьків
Розглядаючи тему благодійних коштів, важливо поставити питання - де ці гроші повинні акумулюватися? Є 3 варіанти на даному етапі:
Але як директори шкіл нас починають переконувати, що "як-тільки гроші потрапляють на спец рахунок, в цьому випадку говорити про оперативні витратах складно, тому що все буде проходити через казначейство. Процедура їх освоєння ускладнюється".
Цей аргумент наводять більшість директорів, де запроваджується Система, і, відповідно, вони не дуже хочуть отримувати кошти на спец.рахунки.
Що робити, якщо прорвало трубу у школі? Як мені (каже директор) оперативно вирішити цю проблему грошима, що на спец.рахунку? Поки там всі тендери і процедури пройдуть - школа втоне у г*ні.
Ще директори, школи яких обслуговуються в централізованій бухгалтерії, які не мають власної фінансової автономії (у Херсоні та інших багатьох містах - таких шкіл більшість) - кажуть про те, що вони не володіють повною мірою щодо фінансів, і побоюються, що кошти зі спец.рахунків отримати їм буде складно.
За фактом, ці гроші не є офіційно благодійною допомогою. Благодійні внески можуть приймати благодійні фонди (офіційно зареєстровані юридичні особи зі знаком неприбутковості). А тому, те, що гроші здаються на руки комусь - це все "під чесне слово", і законодавчо нічим не підкріплені.
Але і більшість батьків і більшість директорів говорять про те, що такий варіант зберігання грошей спрощує процес вирішення багатьох проблем у школах (взяти хоча б ту ситуацію з трубою, яку наводять нам майже в усіх містах)
Дуже часто при школах функціонують благодійні фонди, куди здаються, так звані, благодійні внески батьками. І в разі потреби, такі фонди вже фінансують потреби шкіл.
Тут важливо відзначити, що такі фонди, в ідеалі, повинні створюватися виключно батьками, а не адміністраціями шкіл. І ось тоді, гроші що потрапили на рахунок благодійних фондів, вже можуть оперативно направлятися на поточні потреби.
Але чи готові батьки брати на себе відповідальність створювати такі фонди і адмініструвати їх? Як показали зустрічі і консультації, на жаль, на даному етапі таких дуже мало. Тут теж багато нюансів і складнощів
Бувають і такі ситуації, що керівники таких благодійних фондів при школах зникають разом з усіма грошима...
У березні 2016 року на сесії Херсонської міської ради було прийнято рішення щодо тимчасової заборони на збір благодійних коштів в школах і дитячих садочках до того моменту, поки не буде розроблений механізм прозорого використання благодійних коштів.
Документ має благодійну мету — упорядкувати процес зборів коштів із батьків, які здаються у фонди класів, шкіл, дитсадків тощо - писав Іван Антипенко, журналіст газети "День". - Втім, деякі пункти викликали дискусію в колі зацікавлених сторін: педагогів, батьків, чиновників від освіти.
Реалії життя більшості освітніх закладів Херсона мають загальноукраїнські тенденції. Із бюджету фінансуються переважно захищені статті: заробітні плати, комунальні послуги, частково харчування, загальний ремонт у приміщеннях спільного користування. Про решту школи мають подбати самі - кажуть неофіційно управління освіти в різних містах (наприклад, на ремонт холу - дає місто, на ремонт класу - здають батьки).... По суті, без батьківської допомоги школам не обійтися. Про це кажуть часто і самі батьки, адже, "допомагаючи школі, вони сподіваються на те, що їхня дитина навчатиметься у комфортних умовах".
Коаліція за права батьків на прозору благодійність
У квітні 2016 року в Херсоні була створена коаліція "За права батьків на прозору благодійність в навчальних закладах", куди увійшло 7 громадських організацій міста
Організації виробили спільне бачення своєї ролі в процесі досягнення прозорості та підзвітності при здійсненні благодійних дій в навчальних закладах, кожна організація - член Коаліції - має своє завдання, над вирішенням якої повинна була працювати, координуючи свої дії з колегами по коаліції.
У червні 2016 року завдяки активній роботі, Херсонською міською радою було прийнято Порядок прозорого отримання, використання та обліку благодійної допомоги для потреб комунальних навчальних закладів, яке спрощує процедуру створення Благодійних фондів при навчальних закладах і, власне, впровадження єдиної онлайн системи відображення благодійних внесків у всіх навчальних закладах.
Власне, на підставі зібраної інформації від батьків під час фокус-груп, прийняття міськрадою подібного рішення і безлічі консультацій з управлінням освіти і школами, ми змогли розробити онлайн платформу прозорості - єдину систему відкритих бюджетів.
На самому початку, ця онлайн система дозволяла в розрізі кожної школи Херсона бачити фінансову інформацію про батьківські благодійні внески: скільки грошей коли і від кого надійшло, коли і на що їх витратили.
Система в зручному і простому форматі зображує всі витрати і надходження. По кожній статті витрат видно чеки - у кого були замовлені ті чи інші послуги або придбані товари.
Система дозволяє вести облік коштів, як по фондам школи, так і окремо по фондам класів.
Перші школи впроваджують єдину систему відкритих бюджетів
8 лютого 2017 в Херсонській міській раді відбулося засідання комісії з впровадження платформи прозорих бюджетів в навчальних закладах. До складу комісії увійшли представники депутатського корпусу міськради, батьківських комітетів, управління освіти, громадськості.
Результатом комісії стало прийняття рішення впровадити систему в шість навчальних закладах міста, відпрацювати її функціонал на практиці, і через два місяці представити комісії виконану роботу з урахуванням запропонованих рекомендацій.
17 травня 2017 пройшла повторна комісія з питань моніторингу стану отримання благодійних коштів та їх використання в комунальних навчальних закладах міста Херсона, на якій відбулися презентація результатів тестування 6 школами міста онлайн системи, і обговорення подальших дій.
Не дивлячись на те, що пілотні школи все ж притримали багато своїх рекомендацій саме на комісію (по враженню саме для дискредитації власне системи і відтягування її запуску, і це не дивлячись на те, що за 2 місяці ми 6 разів збиралися на обговорення), комісія все ж завершилася позитивними рішеннями.
Херсонський міський голова затвердив доручення №4-36 від 31.05.2017, в якому погоджено план дій і терміни впровадження Єдиної системи відкритих бюджетів шкіл у всіх Херсонської навчальних закладах:
Хто повинен адмініструвати єдину систему відкритих бюджетів?
Щоб на це питання відповісти, необхідно повернутися до теми "готовності" батьків до відповідальності. В ідеалі вести частину звітності по благодійним внескам повинен благодійний фонд при школі, а частину, яка стосується бюджетного фінансування - безпосередньо навчальні заклади. Але по-факту і на даному етапі, у нас в місті, зобов'язали робити все школи. Це не зовсім правильно з багатьох точок зору.
Що дасть впровадження єдиної системи відкритих бюджетів шкіл?
Впровадження єдиної системи відкритих бюджетів - на першому етапі дозволить зробити благодійну допомогу від батьків максимально прозорим, і зведеним до єдиного формату і структурі. Що в свою чергу - знизить корупцію в школах, і полегшить процес аналізу щорічних статей витрат, на які "тягнуться" гроші з батьків.
На другому етапі, система буде доповнена можливістю переглядати скільки грошей виділяється на школи з місцевих бюджетів.
На третьому етапі, маючи фінансову аналітику щодо витрат від батьків і держави, ми зможемо обґрунтовано вимагати знизити фінансове навантаження з батьків, а саме - або перекривати статті витрат бюджетним фінансуванням або дофінансувати з місцевих бюджетів ті статті, які з року в рік зобов'язані тягти на собі батьки.
Зрештою, для самих навчальних закладів, впровадження єдиної системи відкритих бюджетів - це можливість додатково залучати фінансові потоки від міжнародних донорських організацій та меценатів.
Не дивлячись на те, що у Херсоні був виданий Наказ управління освіти та окреме доручення міського голови щодо обов'язкового підключення шкіл дол Єдиної системи відкритих бюджетів шкіл - школи не поспішали підключатися.
Частина директорів Херсонських шкіл відверто казали "ми не будемо звітувати у системі - подавайте на нас до суду".
Наприкінці 2017 року "на руку" директорам та управлінню освіти був прийняти новий ЗУ "Про освіту", де, де-юре зазначалася роли управлінь і департаментів освіти, як дорадчих органів, і які не можуть впливати на діяльність закладів освіти. А школи, в свою чергу, отримують автономію (де-факто, все залишилося по-старому).
Після цього, управління освіти Херсона зробило вигляд, що воно більше не має відношення до шкіл, і більше нав'язувати їм Систему прозорого звітування не стане.
21 грудня 2017 року у Херсоні пройшло останнє засідання комісії з питань моніторингу стану отримання благодійних коштів та їх використання в освітніх закладах м. Херсона. Після бурхливого обговорення, комісія одноголосно прийняло рішення рекомендувати херсонським закладам освіти використовувати у своїй діяльності Єдину систему відкритих бюджетів шкіл як альтернативу для звітування.
Новий етап розвитку Єдиної системи відкритих бюджетів
У 2018 році за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні ми розпочали розширювати свою діяльність по Україні щодо запровадження Єдиної системи відкритих бюджетів шкіл.
І хоча, не в усіх містах, як і в Херсоні, директори хочуть бути максимально прозорими перед громадою, все ж, ми можемо похвалитися такою статистикою, станом на 1 жовтня 2019 року:
Наразі через Систему можна:
- у зручному візуальному способі побачити скільки коштів виділяє держава;
- дізнатися яка надходить благодійна допомога;
- вивчити на що кошти витрачаються;
- завантажити скан-копії документів по усім витратам;
- бачити контрагентів – постачальників товарів, послуг;
- планувати та показувати поточні потреби закладів;
- збирати кошти на потреби онлайн, зараховуючи кошти одразу на спец. рахунки у Держказначействі;
- додатково залучати кошти у заклади освіти, створювати краудфандингові проекти;
- показувати річні кошториси закладів освіти, а також окремі запити на (до)фінансування потреб з бюджету;
- показувати платні послуги закладів освіти та приймати за них оплату онлайн;
- батькам – приймати участь в обговоренні потреб або витрат закладів освіти, виставляти пріоритети;
- підключатися по API, всі дані - у форматі JSON!
Тепер ми запроваджуємо Систему у школи не тільки з метою зробити процес звітування школами максимально прозорим, але й для побудови діалогу та партнерства між батьками - вчителями - директорами - управліннями освіти.
Слідкуйте за оновленнями, адже робота наша розширюється на всю Україну!