Чому не втік Крисін?
23 грудня 2016 року трійка суддів Апеляційний суду міста Києва - Ігор Паленик, Денис Масенко та Олег Присяжнюк, змінили запобіжний захід із утримування під вартою на цілодобовий домашній арешт для громадянина Крисіна Юрія Валерійовича.
SUD
Ця інформація у передноворічній метушні не стала сенсацією, але до новинних стрічок все ж таки потрапила – передусім тому, що йдеться про учасника епізоду із вбивством журналіста В’ячеслава Веремія у страшну ніч із 18 на 19 лютого 2014 року. Хоча станом на кінець грудня 2016-го Юрій Крисін перебував в ізоляторі тимчасового тримання не у зв’язку з подіями Майдану, а через зовсім інші, не політичні, а банальні бандитські справи.
Щоб зрозуміти, як так сталося – давайте для початку повернемося до подій дворічної давнини, а саме до прес-конференції у (тоді ще) МВС на початку лютого 2015 року. Під час заходу журналістам продемонстрували у тому числі цю картинку, що ілюструє участь “тітушок” у подіях Майдану. Майже всі персонажі цієї презентації втекли з України та були оголошені в розшук.
Shema
(ВИНОС до картинки)
У державний розшук оголошені Віталій Захарченко http://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=0033513, Павло Зінов, http://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=0014178655712093, Віктор Зубрицький http://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=0014104658015551), у міжнародний - відвертий криміналітет в особі Армена Саркісяна https://www.interpol.int/notice/search/wanted/2014-29623, Володимира Кошелєва https://www.interpol.int/notice/search/wanted/2014-44505, а також нижчі за рангом “тітушки” Іван Бойко https://www.interpol.int/notice/search/wanted/2014-44481 Олександр Потороча https://www.interpol.int/notice/search/wanted/2014-35176, Станіслав Максюра https://www.interpol.int/notice/search/wanted/2014-35159). Їх компаньйонам пощастило менше: Олег Гебан, Геннадій Погребний та Сергій Костенко ще з 2015 року перебувають під вартою, їм інкримінуються замахи на вбивство 8-ми осіб, зараз у Шевченківському райсуді Києва триває розгляд їх справи по суті (наступне засідання відбудеться 3 лютого об 11.30).
І тільки Юрій Крисін, відомий у кримінальних колах як «Шкаф» або «Шрек» і портрет котрого вміщено ближче до низу цього «харчового ланцюга», залишається в Україні і є де-факто недоторканим.
При побіжному погляді на його роль у подіях зими 2013-2014 років виникає просте питання: чому він не втік? Це було б логічним кроком у його ситуації. З потопаючого корабля “Сім’ї” поспішали чкурнути всі найкмітливіші. Але не Юрій Крисін. Він не просто не зник у невідомому напрямку, а й продовжив займатися, як він сам це визначає, “охоронним бізнесом”.
Підозрюваний у справі вбивства Веремія, до якого водночас застосовано два запобіжних заходи (особисте зобов’язання та цілодобовий домашній арешт), який при цьому перебуває на умовному терміні ув’язнення та під опікою наданої державою охорони. Принаймні, серед майданівських справ це явище безпрецедентне.
Звідки в нього така самовпевненість і навіть зухвалість? Саме цим Юрій Крисін і цікавий.
ДОРЕВОЛЮЦІЙНА ІСТОРІЯ
Горлівчанин за походженням, Юрій Крисін вже протягом близько 10 років мешкає в Києві. До подій Майдану мав судимість 2010 року, яка на сьогоднішній день вважається погашеною. Відомий як учасник низки рейдерських атак у Києві, і, якщо набратися терпіння, то в YouTube можна навіть віднайти відео за участю особи, що дуже нагадує Юрія Крисіна починаючи від 2009 року.
(ВИНОС)
Наприклад, у 2012-му, особа, схожа на Юрія Крисіна статурою і обличчям, брала участь у рейдерському захопленні Лук’янівського ринку. Пізніше, вже в 2014 році в Шевченківському райсуді він навіть вказував одну зі сторін конфлікту за ринок – ТОВ «Квіткова галявина» (в інтересах якої і діяла бритоголова бригада) в якості свого роботодавця.
Lukyanivka
Ще один схожий на горлівського “спортсмена” чоловік фігурує на відео захоплення автостоянки на вулиці Ревуцького в Києві, що відбувалася в 2013-му
Revutskogo
Тобто станом на 2013 рік роль «бригадира» не була для Юрія Крисіна новою. Утім, найбільший інтерес у його дореволюційному минулому для нас становить історія, яка безпосередньо стосується «справи Майдану».
МАЙБУТНЯ ШТАБ-КВАРТИРА «ТІТУШОК»
Однією з київських штаб-квартир «тітушок» під час революції була мансарда будинку за адресою вул. Софіївська, 18а, неподалік Майдану.
map
Так от, саме ця мансарда у вересні-жовтні 2009 року згадувалася в новинах про чергову рейдерську історію. У вільному доступі є навіть відео з камер спостереження, на якому зафіксовані атаки “спортсменів”, в тому числі, особи, яка знову ж таки дуже нагадує Юрія Крисіна.
(відео)
https://youtu.be/PPIg-iHtOHM
Власне, той, хто виклав цей запис, сам підписав цього персонажа як “Крысин Ю.В. Предводитель криминальной группировки”.
screen-sof-1
А на цьому скріншоті та сама особа зафіксована вже в присутності працівників міліції – вочевидь, Шевченківського райвідділу Києва, який мешканці будинку публічно звинувачували у спіучасті в незаконних силових діях. Дружба з правоохоронцями – без неї в рейдерстві ніяк - як до революції, так і після.
screen-sof-2
screen-sof-3
Нам вдалося зв’язатися з однією з активісток, яка брала участь у громадському протистоянні рейдерам на Софіївці у 2009 році.
Олена (жінка просить не називати її прізвища) каже, що люди, які здійснювали захоплення, утримували мансарду з 2009 року, під час подій Майдану, і навіть після них. Викинути їх звідти вдалося через суд, за рік чи півтора після завершення революційних подій. Жінка реагує на прізвище “Крисін”, каже, що пригадує його.
(ВИДІЛИТИ ЯК ПРЯМУ МОВУ)
“Так, він був присутній при захопленні, був одним із “бригадирів”, на нього була оформлена ця а-ля охоронна фірма, яка прийшла і захопила приміщення. Спершу було захоплення на Софіївській. Вони там базувалися. І потім вони вже захоплювали Володимирську (ідеться про мансарду в будинку поруч за адресою Волоодимирська, 19а, - прим. Ред.). Але якщо на Софіївській було приміщення вже готове, де можна було жити, то на Володимирській вони захопили “голе” горище. Тому там історія швидше “розсмокталася”, а от Софіївську вони тримали не менш як чотири роки.”
Охоронна фірма, про яку згадує активістка, - це, очевидно, “Спецзахист Плюс” (вона також згадується в титрах на відео з камер спостереження), і засновником якої, за неперевіреною інформацією, був Юрій Крисін.
(ВИНОС)
Юридичну особу “Спецзахист Плюс” досі можна знайти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, але серед її засновників - зовсім інші люди. Про те, чи справді Крисін разом із Володимиром Кошелєвим засновували цю фірму, ми спробували з’ясувати в нього самого, передавши запитання через його адвоката Тетяну Гнатюк близько місяця тому, але відповіді досі не отримали.
Мабуть, і про штаб-квартиру «тітушок» на Софіївській, і про те, як працює «ринок» «живої сили» в «спортивках», ми могли б дізнатися в деталях, якби судові слухання по справі вбивства Веремія не були закритими від сторонніх очей та вух. А закрили процес, до речі, саме через начебто небезпеку для життя Юрія Крисіна (про це трохи згодом). Утім, що стосується персонально Юрія Крисіна, то його роль у подіях Майдану - більш-менш очевидна: він був одним із “бригадирів” “тітушок”, збирав їх на замовлення - у певний час, у певному місці, за великі гроші.
Окрім організаторської функції, рукоприкладства також не цурався. І, власне, не виключено, що Крисін так і залишився б серед “невстановлених осіб”, які вчиняли напади на майданівців, якби не його участь в епізоді з убивством журналіста В’ячеслава Веремія. Як він наносить удари битою кореспонденту можна побачити на відео.
Veremii-screen
Про участь Юрія Крисіна в цьому епізоді багато та докладно писала газета “Вєсті”, в якій працював Веремій, тому цю тему можна вважати вичерпаною. До того ж, сам Юрій Крисін свою провину в побитті журналіста (але не в убивстві) визнав, хоча стверджує при цьому, що “тітушки” на перехресті Великої Житомирської та Володимирської були присутні задля забезпечення громадського порядку, охорони кафе та магазинів.
Veremii
Але ж визнання Крисіним своєї участі не знімає питання про те, як так сталося, що встановленого учасника епізоду вбивства Веремія звільнили з-під варти, що дало йому змогу продовжити свою бандитську кар’єру. А от як саме це сталося - варте окремої уваги.
(ВИНОСКА ГОРИЗОНТАЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАФІКИ)
Заява про загрозу життю Крисіна в СІЗО – Клопотання слідчого Котеця про домашній арешт – Ухвала суду про домашній арешт – Переквалфікація на «хуліганку» з подачі прокурора Красножона – Звільнення під особисте зобов’язання, підтимане прокуратурою та судом – Закриття судового процесу від суспільства під приводом небезпеки для життя підозрюваного
ЗАГРОЗА ДЛЯ ЖИТТЯ ЧИ ВИТЯГУВАННЯ З-ЗА ГРАТ?
Фактично за місяць після втечі Януковича та завершення Майдану, 29 березня 2014 року, Печерський райсуд Києва бере Юрія Крисіна під варту.
У цей момент він ще підозрюється в замаху на вбивство В’ячеслава Веремія.
(ВИНОСКА)
Відпочатку Юрію Крисіну слідство інкримінувало правопорушення, передбачені пп. 7, 12, 13 ч.2 ст. 115 у поєднанні із ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України (замах на вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство з хуліганських мотивів, за попередньою змовою групою осіб) та ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим агальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки).
Уже за півтора місяця після арешту над життям Юрія Крисіна начебто нависає смертельна загроза: хтось у СІЗО погрожує його вбити і навіть здійснює проти нього насильницькі дії. Принаймні, так стверджує в своєму клопотанні до слідчого в особливо важливих справах ГПУ Євгена Котеця (запам’ятаємо це прізвище) адвокат Крисіна Андрій Калмиков (вочевидь, той самий Андрій Калмиков, який свого часу захищав у суді легендарного Вадима Тітушко, він же, за нашою інформацією, – колишний працівник правоохоронних органів та прокуратури) та мотивує цим прохання про зміну запобіжного заходу та застосування заходів безпеки до свого клієнта.
Паралельно подібну заяву подає Котецю також дружна Юрія Крисіна. При чому, вона стверджує, що їй телефонували із СІЗО, погрожували вбивством чоловіка у зв’язку саме зі “справою Майдану” та наданими ним показами, вимагаючи в неї 50 тисяч доларів та авто “БМВ”, а протягом 2-х діб - ще 150 тисяч доларів. Першу вимогу вона начебто навіть встигла виконати - а саме передати цим невідомим особам авто та 50 тисяч умовних одиниць. Кому саме було передано ці кошти – незрозуміло і, забігаючи наперед, скажемо, що розслідуванням цього факту прокуратура не займається.
У подальшому події розвиваються дуже стрімко.
Уже 23 квітня Євген Котець видає постанову про забезпечення безпеки особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, та подає до Печерського райсуду клопотання про зміну запобіжного заходу для Крисіна на домашній арешт, а також про застосування заходів безпеки з метою захисту його життя та здоров’я. Це клопотання суд задовольняє.
Логічно припустити: якщо слідчий Котець подає клопотання з метою убезпечення Крисіна, сам факт того, що життю підозрюваного загрожує небезпека - підтвердився. Отже, цей факт мав би бути зареєстрований у ЄРДР та розслідуватися.
У зв’язку із цим, представник родини Веремія Віталій Титич вже двічі звертався до слідчого із адвокатським запитом: коли та за якими статтями були відкриті провадження щодо загрози життю Крисіна, які слідчі дії вчинялися та чи була пред’явлена підозра. Ще в грудні 2014 року адвокату надійшла відповідь, що ці факти слідством перевіряються в рамках того самого провадження, по якому проходить Крисін, але жодного окремого провадження не відкрито. Тобто жодної конкретики та жодних результатів. Справа заглохла, хоча на той момент із дня подання заяви адвокатом Крисіна минуло 8 місяців.
(ДОКУМЕНТ)
На другий, поданий рівно за два роки, у грудні вже 2016-го, адвокатський запит Віталій Титич отримав подібну відповідь. Очевидно, ніхто ніяке розслідування і не збирався проводити. Можливо, тому, що життю Юрія Крисіна нічого і не загрожувало?
(ДОКУМЕНТ)
Натомість, у подальшому ця заявлена небезпека, окрім звільнення з-під варти, дозволила закрити від суспільства судовий процес по справі Веремія і всі подальші спроби представників потерпілих домогтися бодай часткового відкриття щоразу зазнавали невдач.
Далі – більше.
У червні процесуальний керівник у справі, прокурор ГПУ Євген Красножон закриває провадження щодо Юрія Крисіна з кваліфікацією «умисне вбивство» та відкриває інше, в рамках якого йому інкримінується «хуліганка». Але так просто йому це не вдається. Що цікаво – суддя Печерського райсуду Руслан Козлов (який нині є головою цього суду) постанову про закриття скасовує, мотивуючи це тим, що слідство не вчинило всіх необдхідних дій для того, аби переконатися, що квалфікація «вбивство» є безпідставною. Але невдовзі Красножон повторно виносить постанову про закриття справи і вже суддя Віта Бортницька це «освячує». Так «убивство» стало «хуліганством». До речі, що цікаво, «тітушкам» Костенку, Гебану та Погребному, які, нагадаю, звинувачуються саме у замаху на вбивство, кваліфікацію так і не змінили, хоча, за нашою інформацію, - обіцяли це зробити, до того ж, серед потерпілих у їх справі ніхто не загинув.
І нарешті - наприкінці серпня 2014 року, коли справу Веремія Шевченківський райсуд Києва почав розглядати по суті, ще у підготовчому засіданні адвокат Юрія Крисін подає клопотання про ще радикальніше пом’якшення запобіжного заходу для підзахисного – особисте зобов’язання, мотивуючи це тим, що він визнав свою провину, має позитивні хараткеристики з місця проживання та вагітну дружину. І тут на допомогу захисту «Шкафа» знову приходить прокурор Красножон, який ідею Калмикова підтримує, а суддя Олег Лінник приймає рішення про зміну запобіжного заходу для підозрюваного на особисте зобов’язання.
У 2014 році рішення Шевченківського райсуду викликало значний суспільний резонанс.
(відео)
https://www.youtube.com/watch?v=JA4OCzQCX0A
А міністр внутрініх справ Аваков заявив про своє обурення цим фактом. Стверджував навіть, що їм із генпрокурором, мовляв, доведеться відкрити проти судді кримінальне провадження. Жодних проваджень, звісно, відкрито не було.
Так Юрій Крисін опинився на волі.
З огляду на закритість процесу у справі Веремія, все, що нам лишається - чекати на вирок Шевченківського райсуду Києва. На сьогоднішній день справа слухається вже більше двох років і досі не просунулася далі допиту свідків обвинувачення.
Єдина новина, яка може з’явитися до його завершення, - це реверс зі зміною інкримінованої Юрію Крисіну статті, тобто якщо слідство від “хуліганки” знову повернеться до «співучасті у вбивстві». Станом на сьогодні у матеріалах справи є результати судово-медичної експертизи, які свідчать, що синці на тілі журналіста, які були результатом побиття, підпадають під категорію “легкі тілесні ушкодження”. Для звинувачень Крисіна в убивстві необхідні вагомі аргументи, які б доводили, наприклад, що Алієв (якому оголошена підозра у здійсненні смертельного пострілу у Веремія) та Крисін діяли за спільним умислом. У Департаменті спеціальних розслідувань Генпрокуратури такого повороту не виключають, водночас, наголошують, що на заваді повноцінного слідства стоїть згадана «оптимізація», яка позбавляє можливості розслідувати справу та дії її фігурантів комплексно, та створений нею елементарний брак рук у департаменті спецрозслідувань.
«ЗАПАХ» ІВАНЮЩЕНКА
Коментуючи дії свого колишнього підлеглого Євгена Котеця, начальник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк визнає, що клопотання Котеця щодо звільнення Юрія Крисіна під цілодобовий домашній арешт із ним узгоджувалося, але запевняє, що, по суті, це була угода зі слідством підозрюваного Крисіна, який, як переконував Горбатюка Котець, є джерелом безцінних свідчень. Деякі важливі свідчення від підозрюваного слідством все ж таки були отримані (наприклад, відносно ролі вже згаданих Саркісяна та Зубрицького), але сьогодні Горбатюк ставить під сумнів вагу показів Юрія Крисіна та вважає, що підозрюваний надав слідству неповну або, можливо, спотворену картину подій, зв’язків та взаємозалежностей.
Цікаво, що Євген Котець внаслідок резонансної “оптимізації” організації розслідування “справи Майдану”, опинився в іншому підрозділі, який розслідує «справу Майдану» в частині економічної складової, під шефством головного військового прокурора Анатолія Матіоса. При цьому, на початку листопада 2016 року Євген Котець сам став фігурантом розслідування - журналістського. Програма “Схеми” знайшла у нього кілька квартир вартістю в мільйони гривень, будинок у Бучі, незадекларований “Лексус”.
(Відео)
http://www.radiosvoboda.org/a/28093488.html
Намагаючись вибудовувати припущення щодо непропорційних прокурорських статків, журналісти згадують у сюжеті в тому числі про те, що Котець займався “справою Юрія Іванющенка”, а саме провадженням щодо «7 кілометру». За збігом (а, можливо, це зовсім і не збіг) у справі Юрія Крисіна Іванющенко також незримо присутній, бо, як відомо, «шеф» Крисіна Армен Саркісян був правою рукою «Юри Єнакіївського» по «силовому блоку». Хоча, як зазначає Сергій Горбатюк, безпосередніх доказів зв’язку “тітушок” із Іванющенком у розпорядженні Департаменту спеціальних розслідувань немає. Що принципово важливо з точки зору доказовості, жоден із затриманих чи вже засуджених “спортсменів” проти «Юри Єнакіївського» свідчень не дає, тому в матеріалах майданівських кримінальних проваджень це гучне ім’я навіть не фігурує. Але є те, що Сергій Горбатюк називає “запахом”. Він є, визнає керівник Департаменту спецрозслідувань.
ОХОРОНА ЧИ СПІЛЬНИКИ?
Публічність, якої набула особа Юрія Крисіна після затримання та початку слухань по справі Времія, не змусила його відмовитися від звичних занять.
Крайній арешт Юрія Крисіна у серпні 2016 року з подальшим звільненням з-під варти у грудні, був уже другим за ліком потраплянням Юрія Крисіна до місць несвободи після подій Майдану - саме у зв’язку з історіями з розряду кримінальних хронік.
За першим епізодом Юрій Крисін вже навіть отримав умовний вирок.
1episod
Фото lb.ua
(ВИНОС)
17 березня 2016 року його було засуджено Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.1 ст.263 (“Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком в один рік. Ідеться про вимагання у пасажирськи перевізників в районі ст.м. «Житомирська» та стрілянину, про яку писала київська преса. І тут кваліфікація дій Крисіна київською прокуратурою також викликає запитаня.
Другий епізод – напад невідомої групи осіб на автозаправну станцію “Народна АЗС” в Києві (вул. Волинська, 66, в районі аеропорту “Жуляни”) від 5 травня 2016 року. Юрію Крисіну в цьому епізоді інкримінується стрілянина із травматичної зброї у ліве стегно одного з охоронців АЗС. Саме по цьому епізоду він був взятий під варту у серпні минулого року, перебував в ІТТ протягом 5 місяців, аж до зміни запобіжного заходу Апеляційним судом Києва «під ялинку», з чого ми почали нашу розповідь.
AZS-screen
(ВИНОС)
У цьому провадженні йому знову інкримінується ч.4 ст. 296 КК України (хуліганство, вчинене групою осіб, із застосуванням предметів, спеціально пристосованих та заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, поєднане з фізичним насильством), яке за умов доведення корисливого мотиву могло б бути вимаганням. Згідно з інформацією, озвученою Генпрокуратурою в суді щодо продовження запобіжного заходу, у сутичці на заправці брало участь до 30 осіб, дії яких координував саме Юрій Крисін. Сцену зафіксовано на камери спостреження,
і тут особу, схожу на нашого героя, впізнати також нескладно. Хто і чому воює за цю заправку і чому там перебував Крисін - це окрема тема, для нас у даному випадку важливий сам факт імовірної участі Юрій Крисіна в цій історії та інкримінована йому стрілянина.
Ще більш виразних барвів цим епізодам надає той факт, що в цей момент за безпекою Крисіна мала би стежити державна охорона.
Давайте знову відмотаємо плівку до 2014 року. Як ми вже згадували, звільняючи підозрюваного з-під варти, Печерський райсуд із міркувань безпеки та згідно з клопотанням адвоката, надає Юрію Крисіну охорону (формально це називається «заходи безпеки з метою захисту життя та здоров’я»). Це означає ніщо інше як те, що у згаданих двох бандитських епізодах Юрій Крисін брав участь, перебуваючи під пильним оком поліцейських бодігардів. І тут є два варіанти: або у зв’язку з таким проколом мало бути призначене службове розслідування щодо тих працівників поліції, які не вгледіли свого підопічного, або, як вважає адвокат Віталій Титич, ми взагалі маємо справу із ОЗУ у складі Юрія Крисіна та невідомих нам правоохоронців.
Аби остаточно розвіяти сумніви, Медійна ініціатива за права людини направила до Національної поліції запит. Зокрема, ми поцікавилися:
1. Який саме підрозділ забезпечував заходи безпеки з метою захисту життя та здоров’я Крисіна Ю.В. згідно з постановою Печерського райсуду міста Києва від 26 травня 2014 року?
2. У який саме період цей підрозділ забезпечував заходи безпеки з метою захисту життя та здоров’я Крисіна Ю.В.?
3. Чи забезпечуються на сьогоднішній день заходи безпеки з метою захисту життя та здоров’я Крисіна Ю.В.? А якщо ні, то хто, коли і в якій спосіб прийняв рішення про припинення забезпечення заходів безпеки з метою захисту життя та здоров’я Крисіна Ю.В.?
4. Чи було проведене службове розслідування (або службова перевірка) у зв’язку із вчиненням злочину Крисіним Ю.В. в той час, коли він перебував під цілодобовою охороною представників українських правоохоронних органів? Якими є результати цього розслідування (перевірки)?
У відповідь ми отримали листа, в якому сказано, що запитувана інформація - для службовго користування.
Zapyt-NPU-ohorona
Тобто той факт, що під охороною Крисін вчиняє злочини, що в одному з випадків уже встановлено судом, є нормою, але розголошувати інформацію про цю охорону,- заборонено. Хоча ми не запитували персональні дані, а виключно загальну інформацію. До того ж, у відповіді жодним чином не коментується питання щодо проведення службового розслідування, хоча жодного відношення до захисту Крисіна це не має.
ВИНОСКА
Згідно з розділом 8 переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України, затвердженої Наказом від 10.05.2016 №385, на яку посилаються у відповіді на запит,
«У сфері охорони працівників суду, правоохоронних органів, учасників кримінального процесу та інших осіб службовою є інформація, що розкриває:
1. Зміст, форми, методи, а також режим здійснення охоронних заходів стосовно осіб, особиста охорона яких здійснюється на підставі вимог Законів України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та осіб, особиста охорона яких здійснюється на підставі договорів охорони.
2. Форми та методи здійснення оперативно-технічних оглядів місць постійного і тимчасового перебування осіб, які охороняються.»
Водночас, ми б не відкидали того, що Юрію Крисіну справді може загрожувати небезпека. Зрештою, він є цінним джерелом інформації, тією ланкою, що сполучає високі кабінети із рядовими “спортсменами”, отримує та розподіляє кошти за рейдерські атаки. Він багато знає, а таким людям завжди ведеться непросто. Можливо, приводи для занепокоєння справді є, адже, за інформацією наших джерел у правоохоронних органах, після грудневого звільнення з-під варти Юрія Крисіна до нього за рішенням слідчого знову застосовано заходи безпеки з метою захисту життя та здоров’я, іншими словами, - приставлена державна охорона. Який саме підрозділ здійснює цю охорону наше джерело не уточнює, але запевняє, що Крисіну і справді загрожує небезпека.
ЗВ’ЯЗКИ КРИСІНА
Якщо і сьогодні столичні впливові особи з мандатами дозволяють собі наймати «тітушок» для знесення МАФів, то чому кримінальник, учасник епізоду зі вбивством Веремія, має розпрощатися зі своїми зв’язками в правоохоронних органах? Постреволюційна частина біографії Юрія Крисіна є опосередкованим свідченням того, що розлучення криміналітету і людей у погонах в Україні так і не відбулося, а також дає відповіді на питання, поставлене в заголовку. Не втік - бо не боявся бути притягнтим до відповідальності. І через те, що досі потрібен тут, в Україні - як і десятки чи сотні тих, без кого б існування рейдерства, «віджимів», силових захоплень і тому подібних методів “ефективного ведення бізнесу” було б неможливим.
Показна відданість київських суддів принципам гуманності у справі Юрія Крисіна змушує шукати джерела цієї відданості поза стінами суду та пригадати про ймовірні зв’язки Юрія Крисіна із представниками правоохоронних органів часів Майдану.
Цей блог на “УП” народний депутат Ігор Луценко написав рік тому.
Він був опублікований напередодні проведення переатестації згаданих у блозі осіб, а саме Віталія Стрижака та, як пише Луценко, “його групи”, до якої він зараховує Євгена Коваля, Сергія Дуба та Андрій Рубеля, які до 2014 року обіймали керівні посади в ліквідованому під час реформи УБОЗ. Луценко пише, що є чимало інформації, яка мала би зацікавити атестаційну комісію, зокрема, щодо можливих зв’язків цих осіб із компаньйоном Крисіна Кошелєвим, спілкування з Арменом Саркісяном, участь у слідчо-оператвиній групі, яка розслідувала "злочинну діяльність майданівців" у грудні 2013- лютому 2014-го.
Screen-Lutsenko
На результати переатестації цей допис не вплинув, і на сьогоднішній день ці особи обіймають керівні посади, переважно у тому відділі, який має убезпечувати правоохоронні органи від, наприклад, корупційних зв’язків із криміналітетом - Департаменті внутрішньої безпеки.
Наприклад, Євген Коваль очолює цей Департамент, Андрій Рубель є його першим заступником.
Screen-Koval
А Віталій Стрижак є начальником кримінальної поліції, одним із заступників керівника всієї Національної поліції https://kyiv.npu.gov.ua/uk/publish/article/86775
Screen-Stryzhak
Можливо, саме це і має на увазі Хатія Деканоїдзе, кажучи, що керівництво країни використало її та інших реформаторів як «прикриття» («фасад»), водночас, займаючись зміцненням старої корупційної системи. От тільки тут є одна проблема: за нашою інформацією, дані про згаданих вище керівників УБОЗ були донесені активістами особисто до на той час керівниці Національної поліції Деканоїдзе, але вона їх залишила без уваги, а переатестація для «групи Стрижака» пройшла успішно.
Ми надіслали запити щодо коментарів до згаданих правоохоронців.
ЗВІДКИ В КРИСІНА ОПЕРАТИВНІ МАТЕРІАЛИ?
Добре, скажете ви, але ж то вже історії давно минулих днів. Але й сьогодні опосередковані підтвердження можливих зв’язків Юрія Крисіна з правоохоронними органами - також існують.
У кількох судових засіданнях щодо продовження запобіжного заходу для Юрія Крисіна у листопаді та грудні 2016 року в Апеляційному суді міста Києва ГПУ озвучувала цікаву інформаці. При обшуку відразу по затриманні в серпні 2016 року в BMW Крисіна були знайдені «дві довідки, що за своїм змістом нагадують оперативні установки на громадян, а саме містять відомості, які збираються оперативними підрозділами на виконання доручень прокурора, слідчого у кримінальному провадженні, або в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності».
Під час засідання Апеляційного суду, в результаті котрого Крисін опинився під домашнім арештом, прокурор Департаменту спецрозслідувань ГПУ Олексій Донський на уточнюючі запитання суду стверджував, що ці оперативні матеріали за визначенням не могли і не повинні були бути у розпорядженні Крисіна.
Як вдалося нам з’ясувати завдяки джерелам в правоохоронних органах, ці дві знайдені в авто Крисіна довідки являють собою інформацію про осіб, які викупили борг Юрія Крисіна перед компанією (чи банком), який надав йому кредит на купівлю будинку в Київській області, в якому «авторитет» проживає разом із родиною. Вони начебто погрожували Крисіну, вимагаючи повернути борг, саме тому він і збирав на них інформацію.
На думку слідства, ці документи, попри використання їх прокуратурою в якості приводу для продовження утримування Крисіна під вартою, не можуть бути підставою для проведення перевірки щодо їх отримання Крисіним чи внесення відомостей до ЄРДР. Але навіть якщо слідство не вважає цей факт вагомим та вартим окремого розслідування, для нас питання «звідки в Крисіна могли з’явитися ці довідки» - залишається актуальним. Так чи інакше, вони підтверджують, що Юрія Крисіна з правоохоронними органами досі щось пов’язує.
(ВИНОС)
До речі, після звичайного лаконічного посту у Фейсбуці щодо відвідання судового засідання по справі Юрія Крисіна зі мною на зв’язок вийшла невідома мені особа під явно вигаданим ім’ям та, мотивуючи свої дії як “ненависть до «Шкафа»”, надіслала інформацію про начебто зв’язки Крисіна із представниками Департаменту внутрішньої безпеки поліції та карним розшуком Київської області. Саме останній, за інформацією аноніма, міг передати Юрію Крисіну оперативні матеріали.
Один із екс-правоохоронців, який, за інформацією загадкового акаунта, пов’язаний із Юрієм Крисіним - це Павло Юришев, колишній начальник Управління внутрішньої безпеки в Київській області ДВБ МВС. Коли ми спробували з’ясувати, чи пройшов він переатестацію, то виявилося, що кандидатуру Юришева намагалися розглянути заочно, але інформації про результати проходження процедури - немає. Натомість, один із колишніх підлеглих Юришева, працівник ДВБ Київської області Сергій Самойленко, який із Юришевим мав особистий конфлікт (про що розповів у ролику на YouTube) та майже річну судову тяганину із самим управлінням, запевняє, що останнього було звільнено. Самойленко стверджує також, що передав до Генеральної прокуратури матеріали, які свідчать про зв’язки Юришева, по-перше, з непідконтрольними українському уряду територіями, а по-друге, із Юрієм Іванющенком (і знову цей «запах»). Водчночас, про Юрія Крисіна та його контакти з Юришевим поліцейський, за його власними словами, інформацією не володіє.
ВІД САРКІСЯНА ДО «ПРАВОГО СЕКТОРА»?
Якщо зв’язки кримінальних елементів із міліцією є чимось звичним для українських реалій, то дружба (імовірно, навіть спільний бізнес) Юрія Крисіна із бійцем “Правого Сектора” здивує багатьох.
У липні 2015 року телепроект “Наші гроші” показав сюжет про рейдерське захоплення реліктового Чернечого лісу у Києво-Святошинському районі, до якого в якості охорони присвоєної ділянки була залучена компанія «Сіті сервіс компані». Одним із засновників і директором ТОВ “Сіті сервіс компані”, згідно з Єдиним державним реєстром юросіб, є Роман Калашник, боєць «Правого сектора».
Nashi-Groshi-Screen
У матеріалах в пресі проходила інформація про зв’язок Крисіна із цією охоронною фірмою, однак офіційно він не закріплений. Натомість, на фейсбук-сторінці Романа Калашника є фото з особою, що знову нагадує Юрія Крисіна, датоване літом 2016 року (по справі “Народної АЗС” Крисін буде затриманий у середині серпня 2016 року).
Kalashnik-screen-1
Kalashnyk-Krysin_1
Kalashnyk-Krysin_2
Kalashnik-screen-2
На момент, коли зроблено цей знімок, Роман Калашник вже пройшов гарячі точки на фронті, до того був учасником Майдану (судячи з соцмереж, перебував там у найнебезпечніші моменти), а Юрій Крисін, також учасник подій Майдану, тільки з іншого боку барикад, - вже на умовному терміні, особистому зобов’язанні, а в Шевченківському райсуді активно слухається справа щодо вбивства журналіста Веремія, фігурантом якої він є.
Що ж може пов’язувати цих двох чоловіків? Невже спільні «силові операції» в тилу?
В ОЧІКУВАННІ НОВИХ ПРИГОД
Чого від Юрія Крисіна варто очікувати тепер, коли він перебуває під домашнім арештом, а виконання ухвали суду покладено на Національну поліцію, - питання швидше риторичне. Тим більше що, за непідтвердженою документально інформацією, відомий нам список із двох кримінальних сутичок за участю «Шкафа» - неповний, є й інші, при чому, серйозніші з точки зору потенційної кваліфікації, але навіть ці два сюжети, точніше, їх наслідки для Юрія Крисіна, а ще точніше - відсутність якихось відчутних наслідків, - достатньо показові.
Чи може він втекти на непідконтрольні Україні території? Чому б і ні? Тим більше що, за інформацією журналіста Олександра Білінського, якраз зараз шеф Юрія Крисіна часів Майдану Армен Саркісян повертає свій вплив, «колишній авторитет» та контроль над активами в окупованій Горлівці, куди вже прибула «його бригада».
З іншого боку, і тут, на підконтрольних уряду територіях такі як Юрій Крисін також дуже потрібні. Якби не його перебування в ІТТ на момент нещодавніх боїв на Харківській, хтозна, можливо, ми віднайшли б на відео із місця події особу, схожу на Юрія Крисіна. Але все ще може бути попереду. Домашній арешт і електронний браслет свого часу не зупинили Садовника та Мельника. Чому вони мають зупинити Крисіна?
Марія Томак, Медійна ініціатива за права людини