Loading

ЯРОСЛАВ БАБИЧ. РАХУНОК Замовник вбивства Ярослава Бабича – керівник «Національного корпусу» і нардеп Андрій Білецький. Виконавці – найближчі підручні Андрія Білецького, агент ФСБ Сєргєй Короткіх (Боцман) і колишній кримський «беркут» Сєргєй Коровін (Хорст).

«Немає нічого таємного, що не стало б явним». Майже три роки минуло від дня вбивства нашого побратима, одного з керівників СНА та засновника батальйону «Азов», Ярослава Бабича. На його похованні, над його могилою я поклявся – з’ясувати, хто ті виродки, що вбили друга Балканця. Наразі у мене є вся, необхідна для висновків, інформація щодо цього злочину. З зібраної мною, вдовою Ярослава Ларисою Бабич та іншими побратимами інформації загальна картина вбивства стала зрозумілою вже приблизно рік тому, але лишалися невідомими численні деталі, роль окремих осіб та мотиви вбивства. Остаточно скласти всі пазли картини та з’ясувати невідомі мені обставини вдалося завдяки несподіваним витокам інформації з різноманітних джерел, що були спровоковані нещодавнім конфліктом між керівництвом «Національного корпусу» та «Східним корпусом» Олега Ширяєва. Отже, тепер я можу з усією відповідальністю назвати замовників і виконавців вбивства Ярослава, розповісти про те, яким чином відбувся цей злочин і якими були його мотиви.

Замовник вбивства, особа, що безпосередньо віддала наказ ліквідувати Ярослава Бабича – керівник «Національного корпусу» і нардеп Андрій Білецький.

Виконавці – найближчі підручні Андрія Білецького, агент ФСБ Сєргєй Короткіх (Боцман) і колишній кримський «беркут» Сєргєй Коровін (Хорст).

Використовуючи відсутність протягом тривалого часу Ярослава і його родини вдома Короткіх і Коровін спланували та підготували вбивство. Після повернення Ярослава з кількатижневого вишколу в Карпатах, вони, за допомогою третьої особи, проникли у помешкання родини Бабичів, де після допиту, що супроводжувався катуваннями, вбили Ярослава шляхом задушення, а його смерть інсценували під нещасний випадок внаслідок необережності під час сексуально-збочених дій. Метою катувань було з’ясування у Ярослава місця перебування компрометуючої інформації та шляхів і способів одержання фінансової допомоги з боку української діаспори. Свого часу Ярослав під своє чесне ім’я домовився про фінансову підтримку батальйону «Азов». Після початку надходження грошей Андрій Білецький наказав Ярославу передати цю справу іншим людям. Бабич відмовився, з огляду на те, що саме він виступав гарантом одержання і належного використання цих коштів, погоджуючись на передачу відповідної інформації, лише після відповідних гарантій, щодо прозорості та контролю над використанням цих ресурсів.

Ця інформація мала важливе значення, але не вона стала причиною вбивства. Ярослава Бабича ліквідували з міркувань помсти за його позицію під час внутрішнього конфлікту в «Азові», що розгорнувся в першій половині 2015 року і наслідком якого було висунення в червні 2015 Андрію Білецькому цілого ряду претензій щодо хибності розвитку нашої організації. Ці претензії полягали в наступному – поступове перетворення нашої структури з націоналістичної організації на контору по вибиванню грошей, користуючись силовою складовою, що з’явилася після створення «Азову»; цілеспрямована компрометація нашої організації участю у неприродній політичній співпраці з системними (олігархічними) політичними силами та силовими структурами; свавільне просування на керівні посади осіб з непевним минулим та заплямованою репутацією (таких, наприклад, як Боцман); сумнівне походження, непрозоре надходження та використання коштів; намагання узурпувати всю повноту влади в організації з боку Андрія Білецького, без огляду на думку інших керівників та членства. Деякі з цих претензій Ярослав висловив Білецькому ще в лютому 2015 року. Особливо Ярослав наполягав на небезпечності особи Боцмана. Після того, як Білецький заявив, що Ярослав зможе висловлювати свою думку лише тоді коли приноситиме стільки ж грошей як Боцман, Бабич вирішив йти з «Азову». В той час мені коштувало великих зусиль переконати його залишитися. Згодом з’ясувалося, що Ярослав звертався до Білецького щодо цього питання спираючись на ту інформацію, яку щодо Короткіх зібрав керівник тодішньої азовської контррозвідки Михайло Іванюк (Булат), з яким у Ярослава були приязні стосунки. З цією інформацією, яка містила факти роботи Короткіх на ФСБ, Булат також звертався до Білецького, але одержав наказ – заховати і нікому не показувати.

Під час червневого конфлікту, після того як Андрію Білецькому були озвучені відповідні претензії, він спочатку висловив небажання щось обговорювати, навіть здійснив спробу силового придушення невдоволення – Боцману і його підручним було віддано наказ затримати і доправити на базу деяких керівників «Азову», що висловили своє незадоволення з приводу курсу, який проводив Білецький. Але невдовзі з’ясувалося, що масштаби невдоволення і кількість людей, які готові розірвати стосунки з Білецьким є такими, що можуть призвести до зникнення «Азову» і поставити хрест на політичних амбіціях Білецького. Внаслідок цього, останній почав шукати шляхи виходу з ситуації та запропонував механізм пошуку компромісних рішень. Кілька тижнів ми проводили перемовини, в основному через Романа Зварича. В ці переговори намагався втрутитися Сєргєй Короткіх – в розмові з Ярославом він висловлював погрози на адресу всіх незадоволених і особливо в бік самого Бабича, на що дістав різку відповідь, що з ФСБ-шним агентом ніхто розмовляти не буде.

Врешті, після того як Андрій Білецький погодився на виправлення заявлених проблем, ми домовилися перейти до діяльності в попередньому форматі. Липень місяць пройшов у підготовці до кількох великих акцій та проведенні всеукраїнського вишколу в Карпатах. Натомість, Андрій Білецький використав цей місяць не на виконання домовленостей щодо виправлення проблем, а на усунення внутрішньої опозиції – когось вдалося підкупити обіцянками, когось залякати наявним компроматом, когось поступово усунули з керівних посад, знайшовши заміну з числа лояльних осіб. Для Ярослава Бабича все закінчилося вбивством.

Андрію Білецькому йшлося про помсту за внутрішній «бунт», як він сприйняв це масштабне невдоволення своїм пристосуванством і відмовою від націоналізму (під час однієї з тодішніх розмов він назвав його «боновством», а себе окреслив як політика загальноукраїнського рівня, що має об’єднати всю країну без огляду на такі умовності як «ідеологія»). І тому він обрав на роль показового прикладу для розправи одного з «бунтівників». Чому саме Ярослава? Тому що саме друг Балканець був зв’язуючим елементом для того кола людей, які прагнули продовжувати революційний і нонконформіський курс СНА і «Патріоту України». Саме він мав би стати новим організаційним лідером у разі розколу навколоазовського середовища. Цей крок, крім самого факту помсти і спроби залякування, мав на меті усунути небезпечного конкурента, що за багатьма ознаками значно перевершував самого Білецького. Останній нині творить міфологію, щодо невеликого значення Ярослава для становлення азовського руху. Стверджує, що в «Азові» Ярослава знало заледве дві-три особи. Звичайно це може «переконати» новачків, але всі хто був в «Азові» в 2014 році чудово знають, що Ярослава знав кожний азовець, в силу хоча б того, що він організував і очолив мобілізаційний центр «Азову» і тому спілкувався з кожним потенційним учасником нашого руху. А крім того провадив політичне керівництво і очолював юридичний напрямок. В 2014 році купа людей могла не знати, хто такий Андрій Білецький (що звичайно провокувало хворобливу реакцію останнього), але точно всі знали хто такий Ярослав Бабич. Його сумарна роль в становленні «Азову» є однозначно більшою ніж будь-кого, включаючи Білецького. І це при тому що на відміну від останнього Ярослав був цілком самодостатньою людиною – успішним адвокатом, який прийшов у наш рух не для реалізації своїх хворих нарцисичних амбіцій, а за покликом свого громадянського обов’язку, в найскладніший для країни час.

Окреме питання щодо інсценування під самогубство. Річ тут не лише у пристрасті Боцмана до цієї теми (рожеві резинові члени в усіх кишенях, захоплення ексгебіціонізмом та інше збоченство Короткіх це «притча во язицех»). При підготовці цього резонансного вбивства йшлося як про компрометацію Ярослава, так і про необхідність придушити розголос серед побратимів Бабича. Майже всім нам після вбивства говорили, що обставини заплутані, але скоріш за все це дійсно самогубство (прикметно, що при цьому посилалися на «експертний» висновок Сергія Коровіна, як з’ясувалося – одного з безпосередніх вбивць Ярослава). А тому розслідування і розголос, мовляв, призведе до заплямування честі самого Ярослава і кине тінь на весь рух. Тому краще лишити все як є і не піднімати галас. Мій колишній побратим і учень Микола Кравченко (Крук) аргументував – «Уяви собі як з цього приводу будуть стібатися різноманітні ліваки та ліберасти».

На фото з Аваковим-молодшим у бейсболці Сергій Коротких, він же агент ФСБ "Боцман"

Так от, по тому як минуло майже три роки, і справа одержала розголос, а всі подробиці відомі широкій публіці, я жодного разу не зустрів, щоб якась «ліберальна чи лівацька тварь» познущалася над пам’ятю Ярослава (тому що він був Людиною з великої літери, і його поважали навіть опоненти). Ні, це робили та роблять інші тварі, які сміють іменувати себе «правими». Це Білецький, який влаштував істерику в присутності купи людей у Харкові, коли йому задали питання про компрометуючі факти щодо НК. Питання не стосувалося Ярослава, але мабуть ця проблема так засіла в голові «вождя», що він почав волати про «обдрочєнца» і «зрадника». Це помічник Боцмана, громадянин РФ і ще один ФСБ-шний агент, Одісєй, який причиною смерті Ярослава публічно назвав «анонізм». Це врешті сам вбивця Ярослава – Боцман (Сєргєй Короткіх), який днями виставив на своїй сторінці таке пекельне знущання. Подивіться уважно на цю гидоту, всі ті хто є націоналістом, вважає чи декларує себе таким. Це відро нечистот в обличчя кожному з вас. ФСБ-шний провокатор, який підставив, посадив і призвів до смерті сотень правих в самій Росії та інших країнах, який створив цілу кримінальну сітку в Україні й щодня бруднить український добровольчий рух, тварина що в нелюдський спосіб вбила Ярослава Бабича, публічно знущається з пам’яті своєї жертви, над чоловіком, який був найбільш чистим, відданим, чесним і принциповим у нашому середовищі.

Відтепер кожний з вас має вибір – втертися і відвернутися, з тим щоб далі підкорятися наказам двох упирів, на мордах та іклах яких кров Ярослава; або згадати, що колись ви були правими, людьми з принципами і честю. Якщо ви не зможете зробити адекватних висновків, то вам не варто вважати себе не те що «правими», але й – людьми. Бо лише тварина може бути байдужою до такої кричущої ганьби. Я звичайно не апелюю до різноманітних заробітчан, які прийшли на «ніштяки» від Боцмана і вважають, що сторожити ахметовські об’єкти під дахом силових структур «для настоящєго пацана самоє оно», або до тих мразєй, які цілим стадом обговорювали та схвалювали ідею «побавитися» зі старшою донькою Ярослава, якщо Лариса Бабич не заспокоїться в своїх пошуках винних у вбивстві чоловіка. З цим контингентом марно – їх місце на скотомогильнику.

І звичайно, я жодним чином не апелюю до наших «правоохоронних» органів. Мені та іншим неодноразово наївно радили звертатися у компетентні інстанції. Збираючи інформацію по вбивству Ярослава, я звичайно перетинався з купою людей з МВС, СБУ, контррозвідки, прокуратури, владних структур і можу сказати, що їхній рівень обізнаності, як про справу Бабича, так і про інші «подвиги» Білецького і К, не йдуть в жодне порівняння з нашими знаннями. Але весь цей фактаж лежить нерухомо, тому що в «органах» вважають, що «ще не прийшов час». Коли «прийде час», ми знаємо, що вони будуть робити – смикати за ниточки, шантажувати і робити підконтрольними всіх цих заробітчан на «правій» темі. Їхня мета і близько не у встановленні справедливості чи покаранні винних. Це такі ж самі кримінальні контори, тільки великі, яким йдеться лише про контроль над меншими гравцями, типу НК чи бандформування Боцмана. В тих же «органах» наприклад чудово знають хто вчинив резонансний теракт в центрі Києва, під час якого загинув Тимур Махаурі (на відео з місця подій видно як Боцман перевіряє виконання замаху), але тим не менше і Короткіх і Коровін (який також перебував на місці злочину в автомобілі, з якого здійснювалося спостереження за Махаурі), досі живі-здорові й до них з боку «органів» жодних питань. Вбивство Шеремета, замах на Мосійчука – всі хто більш-менш «в темі» знають про причетність до цих терактів Короткіх, але «органи» нічого такого в упор «не помічають». Чому? Та тому що планують згодом використати «таланти» Боцмана для вирішення своїх кримінальних справ – усунути конкурентів, ліквідувати свідків чи незгодних, підім’яти під себе бізнес чи прибуткову схему та ін.

Моя апеляція до людей, у яких ще щось лишилося за душею. Я чудово знаю наскільки морально деградувало нині «праве» середовище, наскільки пристосуванство і моральний релятивізм проник у мізки та дії, як «старих правих» так і молоді. У вас у всіх перед очима «чудові» приклади, що «забивання» на ідеї та принципи окупається матеріальним успіхом – боцмани і білецькі міліонери, особи попростіше теж не бідують. Але задайте собі питання – ви за цим всім йшли у правий рух? Багатьом з вас просто не хочеться виходити з зони комфорту – це ж зручно, уявляти себе «правим», але при цьому ще й одержувати тверду зарплату і мати карт-бланш і захист від силовиків. Дехто марить політичною кар’єрою (треба ж «кимось стати»). Комусь розкажуть, що треба «зберігати вірність вождю» (мовляв Ярослав «не зберігав» і тому загинув. Але ж, ні Ярослав, ні ви ніколи не клялися у вірності конкретній людині, що давно втратила моральні підстави бути провідником. Наша вірність завжди стосувалася лише Нації). Когось тримають на гачку компроматом. Комусь треба виплачувати кредити. Комусь погрожують і він боїться за себе і родину. Хтось взагалі розучився самостійно мислити. І тому таке одностайне та безмозгле схвалення «генеральної лінії». Не хочу помилятися, тому сподіваюся що те, що донедавна було «правим середовищем», не згнило остаточно і зможе достойно сплатити той рахунок, який нам всім пред’являє смерть і кров Ярослава Бабича.

Джерело: Oleg Odnorozhenko з Laryssa Babych

Report Abuse

If you feel that this video content violates the Adobe Terms of Use, you may report this content by filling out this quick form.

To report a Copyright Violation, please follow Section 17 in the Terms of Use.